Гартування кварцового піску – що це за процес і як він відбувається? Для чого потрібне гартування кварцового піску? Відповідь на ці питання ми пошукаємо разом з вами.

Як ми вже розповідали раніше, в природі існує два види кварцового піску. Природний, який видобувається з родовищ та кар’єрів, і пісок, який одержують методом подрібнення кварцу.

Фракційний розмір цих пісків може бути однаковим, але піщинки, що входять до їх складу, відрізняються один від одного формою. У піску природного походження вони більш округлі, гладенькі.

У продукті подрібнення – різної «рваної» форми, дуже часто з гострими гранями. При засипці у фільтри треба враховувати, що округлі та відполіровані піщинки заберуть на себе менше бруду, а гострокутні піщинки – більше.

Звичайно ж, всі позитивні властивості піску можна реалізувати тільки за наявності якісного та попередньо підготовленого матеріалу. Головними етапами переробки кварцового піску є сушіння та фракціонування (поділ піску на фракції відповідно до зернового складу та розміру).

Процес термообробки дозволяє остаточно очистити пісок від домішок і загартувати його. Обробку невеликих об’ємів (до 1-2 кг) можна проводити і вручну. А от якщо говорити про тонни, то тут уже використовують професійну техніку (сушильний барабан, шафа для сушки, інфрачервоні сушильні установки чи навіть печі).

Відповідно до вимог хімічних лабораторій, вологість готового до використання кварцового піску не повинна перевищувати 0,1%. Сушіння піску проводять при температурі 60-80 С з допомогою природного газу. Щоб утримати рівень вологи, необхідно зберігати пісок в закритому сухому приміщенні, запакованим у герметичну водонепроникну тару.

Після просушування (прожарювання) піщинки стають ще міцнішими, здатними витримати значні механічні навантаження. Крім того, даний спосіб обробки забезпечує триваліший термін служби піску. Оскільки знижує його природне зменшення, пов’язану з взаємним тертям піщинок один об одного і неминуче подрібнення їх до стану пилу.

Але, як вже згадувалося раніше, кварцовий пісок використовується не тільки для фільтрації води, а й у безлічі інших галузей. Зокрема, для керамічної промисловості пісок повинен не просто прожарюватися, а гартуватися при досить високих температурах. Гартування відбувається при температурах 800-1000 С у спеціальних печах.

Якщо використати кварцовий пісок без термообробки, це призведе до розтріскування готового виробу. Також важко буде підібрати глазур для кінцевого оформлення продукту. Коли ж кварц нагрівається до високої температури в присутності деяких лужних сполук, відбувається перетворення кварцу в кристобаліт. Цей матеріал вважається ідеально задовільним для введення в суміш для гончарних виробів.

Додаткова перевага гартування полягає в тому, що в результаті пісок стає білим. Оскільки всі кварцові піски мають жовтий або рожевий колір, реакція з кальцієвою сполукою видаляє майже всі сліди кольору і залишає білосніжний продукт. Це, безумовно, є важливою перевагою у виробництві кераміки, оскільки це зменшує або усуває необхідність використання непрозорих глазурей, щоб зробити гончарний виріб безбарвним.

Отже, як бачимо, кварцовий пісок, відповідно оброблений, знаходить різні використання. Перші промислові способи використання кварцу, ймовірно, були пов’язані з металургійною та скляною промисловістю ще декілька тисяч років до нашої ери.

Він продовжував підтримувати людський розвиток протягом усієї історії, був ключовою сировиною в промисловій революції, особливо в галузі скляного, ливарного та керамічного виробництва. Кремній сприяє сьогоднішній революції інформаційних технологій, використовується у виробництві комп’ютерних мишок та інших галузях. Це ще раз підверджує думку, що звичайні речі знаходять застосування повсюди.